Виступ Президента УЕА Юлії Підкоморної під час проведення круглого столу: «Ринок нафтопродуктів України, загрози та перспективи розвитку».

Виступ Президента УЕА Юлії Підкоморної під час проведення круглого столу: «Ринок нафтопродуктів України, загрози та перспективи розвитку».

Відкриваючи дискусійний майданчик, який відбувся за ініціативи Української енергетичної Асоціації 30 вересня 2020 року, Юлія Підкоморна зазначила: «Ми тут, щоб поговорити перш за все про енергетичну безпеку України. Питання, яке є пріоритетним для нашої Асоціації, яка захищає інтереси підприємств у всіх секторах енергетики.

Для нас дуже важливим є питання збереження вітчизняного виробника та зменшення залежності від будь-яких зовнішніх впливів. Тому сьогодні ми зібрали всіх тих, хто зацікавлений в розвитку України та тих, хто знає як це можна зробити.

Щоб Україна та українці почувались у безпеці, ми повинні бути спроможними долати кризи та підтримувати економіку країни власними силами. На ринку нафтопродуктів це означає мати розвинену нафтопереробну та видобувну галузь, що здатна реагувати на виклики сьогодення. 

Для досягнення успіху в нафтопереробці мають поєднатись три чинники: наявність сировини , справедливі податки та  ринки збуту.

Коли сировини достатньо - галузь працює оптимально, коли іі мало - це технологічний мінімум або занепад.

Чим більше переробляємо - тим дешевший бензин чи дизпаливо, тому що  затрати на обслуговування ті самі, а продукції більше.

Чим менший акциз - тим дешевше пальне для споживача, тому що акциз сидить в ціні.

Чим дешевше і якісніше продукція - тим більше попит, чим більше попит -тим більше ринок збуту.

Більше виробництва - більше робочих місць, більше надходжень до бюджету.

Для розвитку ми маємо правильно використовувати ці чинники, інакше їх будуть використовувати за нас та проти нас.

Швидкий екскурс в історію.

На момент отримання незалежності, маючи стабільну внутрішню систему постачання та планове виробництво Україна, маючи 7 нафтопереробних підприємств (6 НПЗ та 1 ГПЗ) здійснювала нафтопереробку майже 60 млн. тон на рік при загальному обсязі в Радянському союзі 500 млн тон на рік,               тобто 12 %.

Через припинення поставок сировини відбулось шалене падіння обсягів переробки з 58и млн.т/р. у 1991 році  до 8 млн.т./р. у 2000 р.

Просто уявіть мінус 50 млн.т. -  який це занепад для галузі за майже 8 років.

Ви розумієте, що єдиним монопольним постачальником тоді була Росія, яка завжди розігрувала енергетичну карту для збереження свого впливу на країни пострадянського простору та ще й приватизувала низку підприємств.

На жаль Україні не вдалось відстояти свої національні інтереси, як це зробила Литва.

Власністю російських компаній стали Лисичанський, Одеський та Херсонський заводи, на які Росія відразу відновила постачання нафти.

Завдяки цьому, починаючи з 2001 року обсяги переробки в Україні відразу піднялись до 1  млн.т на рік., а станом, на 2004 рік вже становили більше 21 млн.т. на рік.

Стабільне постачання сировини та обмеження імпорту нафтопродуктів, виводять НПЗ на рівень 90% забезпечення внутрішньої потреби України.

Таким чином, контролюючи основні чинники можна розвивати і можна вбивати галузь.

Пасивна позиція у відстоюванні незалежності неминуче призведе до кризи усієї економіки.

Для прикладу можна згадати кризу 2005 року - обсяги переробки впали до  1,7 млн.т. А зняття бар’єрів для імпорту з метою порятунку ринку призвели до зменшення вітчизняного виробництва та зупинки деяких НПЗ. Це був останній рік коли працювали всі 6 НПЗ.

Минулорічна криза у 2019 році - коли Росія застосовувала обмеження в поставках нафти до Білорусі. Враховуючи залежність України від білоруського дизелю ситуація була реально загрозливою для нашої економіки

Кризові ситуації повторюється не тільки з року в рік, а вже десятиріччями.

Звичайно зміни відбуваються, ми майже повністю відмовились від російської нафти та маємо можливість забезпечити її постачання з різних країн.

А от питання податкового чинника та ринків збуту залишається проблемним.

Діючі акцизні податки на пальне прямим чином впливають на вартість пального, обсяги споживання та  відповідно ринки збуту.

Непропорційно низький акцизний податок на скраплений газ, призвів до витіснення бензину з ринку і його заміщення скрапленим газом. Через це обсяг останнього збільшився майже в тричі за період з 2010 по 2019 роки та перевищив попит на бензин.

Тому сьогодні для нафтопереробної галузі питання справедливого акцизу є надважливим. Адже вирівнюванням акцизу ми можемо домогтися здешевлення вартості бензину, відповідно відновленням попиту на нього та збереженням виробництва. 

Іншими словами  справедливий акциз – це дешевий бензин.

Потрібно враховувати, що ми імпортозалежні в частині скрапленого газу, і в більшості цей газ російського походження.

Я наводила приклади з нашої історії як Росія маніпулює поставками енергоносіів, тому пасивність в боротьбі за енергонезалежність неминуче призведе до чергової кризи.

Ціна нашої бездії - це 2 переробні підприємства з 7, що опинились  на межі виживання,  це імпортозалежність та високі ціни. Щорічно імпортери закуповують пального на колосальні суми: 3-6 млрд.дол.  За 10 років українці інвестували 50 млрд.дол. у закордоні НПЗ. З них тільки у 2019 році надійшло до Білорусі - 2,6 млрд.дол., Росію - 1,4 млрд.дол. З експортно орієнтованої країни ми перетворились на імпортозалежну.

Впевнена, що лише завдяки активним діям та збереженням власного виробництва, ми зможемо захистити державу та споживача від чергових потрясінь. Ми просто не маємо право як держава втратити діючі нафтопереробні заводи, я вже не кажу про відновлення тих заводів, які зупинились.

Країни ЄС, які, як правило, ми ставимо в приклад, забезпечені власними НПЗ (за винятком Естонії, Латвії, Люксембургу та Мальти). Ми проаналізували дані по ЄС. Кількість НПЗ в Європі становить 81 НПЗ з потужністю переробки в  681,5 млн.т./рік. В економічно сильних країнах як Іспанія, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія  кількість НПЗ становить від 6 до 11 одиниць.

Таких перекосів на ринку, коли падає споживання бензину, а у відповідь зростає споживання скрапленого газу не має в жодній з країн ЄС. 

Якщо взяти узагальнені дані по ЄС за 2019 рік обсяги споживання  скрапленого газу в 2,6 рази менше споживання бензину, та майже в 10 разів менше ніж споживання дизельного пального. При цьому в розрізі окремих країни скраплений газ -це близько 1% , в деяких країнах - це 4,5%(Італія, Литва)  і практично одиничні випадки, коли це близько  8% і більше  (Польща, Болгарія).

В Україні ж, на тлі падіння споживання бензину до 16%, показник споживання скрапленого газу зріс до  19%.

Тому очевидно недоречним є копіювання податкової системи щодо пального в ЄС. В Україні із залежною економікою та нижчою купівельною спроможністю це матиме зовсім інші наслідки.

З штучно створеним попитом ми не в змозі забезпечити потреби в скрапленому газі, тому будемо постійно залежні від імпорту та зупинимо власну переробку. Необхідно збалансувати ринок з урахуванням стану нашої економіки, купівельної спроможності та наявного виробництва.

Ми впевнені, що в України свій шлях! І ми маємо думати про те, що краще для України. Дивитись не лише на день вперед, а на перспективу.  Які наслідки нас чекають через декілька років. Все дешеве сьогодні – може мати високу ціну в майбутньому.

Дякуючи законодавчій ініціативі народних депутатів,  галузь, яка сукупно налічує 45 тис. працівників, та дає в бюджет  70 млрд.грн. податків в рік може бути збережена. У Верховній раді зареєстровано декілька законопроектів, але ми як Асоціація будемо підтримувати законопроект - № 4098. На нашу думку, він є найбільш оптимальним для здешевлення пального, збереження робочих місць. І врешті посилення позицій України».

Галерея зображень

Калькулятор расчета монолитного плитного фундамента тут obystroy.com
Как снять комнату в коммунальной квартире здесь
Дренажная система водоотвода вокруг фундамента - stroidom-shop.ru