Українська енергетична асоціація застерігає Уряд від тотальної паливної залежності від Білорусії.

 

Українська енергетична асоціація 7 лютого 2022 року звернулась з відповідним листом до Прем’єр-міністра України щодо збалансування ринку нафтопродуктів України та необхідності вжиття заходів з обмеження можливого зростання імпорту пального з Республіки Білорусь та Російської Федерації, зокрема шляхом прийняття стримуючих рішень, що забезпечать економічну та енергетичну безпеку країни.

УЕА наголошує, що відсутність будь-яких реальних дій на виконання вимог стратегічних документів в частині забезпечення диверсифікації ринку пального в чергове створює загрози енергетичній безпеці України.

Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 грудня 2019 року, введеного в дію Указом Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019 до 1 липня 2020 року Кабінет Міністрів України має забезпечити опрацювання питання та прийняти рішення щодо диверсифікації джерел і маршрутів постачання нафти, нафтопродуктів, природного і скрапленого газу, вугілля антрацитових марок, передбачивши постачання з одного джерела не більше 30 відсотків від загальних обсягів постачання.

Проте жодних дій в цій частині не вжито, наголошує УЕА, відповідна тенденція посилення імпортозалежності України від Білорусі та Російської Федерації залишається незмінною.

За статистичними даними 2020 року у загальному імпорті нафтопродуктів майже 78% складав білоруський бензин (851 тис. т), частка імпорту дизелю з Білорусі склала 35% (2,18 млнт.), частка імпорту скрапленого газу склала 22,5% (361,3 тис. т.).

Протягом 2021 року ситуація з імпортозалежністю в поставках пального не змінилась. Поставки бензинів, зважаючи на зростання ринку бензину в цілому залишились на тому ж відсотковому рівні у 78%, проте в фактичних значеннях збільшились у 2021 році до 1 млн.т. проти 871 тис.т - в 2020 році. Імпорт дизельного палива з Білорусі виріс та сягнув відмітки у 42% (2,89 млн.т) в усьому об’ємі імпорту.

Обсяги скрапленого газу з Білорусі дещо зменшились з 22,5% до 21% (341 тис.т.), через зростання поставок з Казахстану, обсяг яких у 2021 році склав 501 тис.т. Разом з тим, найбільшим імпортером цього ресурсу незмінно залишається Росія, імпорт з якої склав близько 41%(652,8 тис.т).

Також, на думку експертів УЕА, особливо небезпечним в цій ситуації є те, що Білорусь крім імпорту пального власного виробництва також забезпечує транзит пального з Литви та Латвії.

З 7 лютого 2022 року Білорусь запроваджує заборону на залізничний транзит нафтопродуктів, хімічних і мінеральних добрив з Литви, яка є одним із постачальників пального в Україну.

Країни Балтії, зокрема Литва, посідають стабільне місце в п’ятірці основних імпортерів пального до України. Зокрема частка Литви у імпорті бензину складає 22%, дизпаливі -10%. Крім того, Литва є постачальником близько 50% імпортного авіапалива.

На думку експертів УЕА обмеження транзиту неминуче призведе до створення дефіциту пального на ринку в Україні. За вказаних обмежень існуватиме декілька сценаріїв їх вирішення, зокрема пошук іншого постачальника, зміна транспорту поставки із залізничних перевезень на морські порти чи автомобільні цистерни.

Фактично імпорт дизпалива та бензину залізницею становить 76-80%, морем 15-20% і автотранспортом 0,2-0,5%. Скраплений газ залізницею імпортують на рівні близько 70%, морські поставки складають близько 9,5% та 20% припадає на автотранспорт.

Пропускна спроможність перевалки морських портів на сьогодні вже обмежена через збільшення морських поставок на заміну обсягів пального, що раніше транспортувалось продуктопроводом «Самара-Західний напрямок». Щодо постачання пального автотранспортом, то враховуючи низькі обсяги можливих перевезень та існуючих квот на вантажні перевезення між країнами (в т.ч. і з Білоруссю) збільшення обсягів такого виду транспортування є економічно та технологічно недоцільним.

Зміна постачальників пального з країн Балтії призведе до того, що обсяги литовського ресурсу будуть просто заміщені збільшенням поставок білоруських нафтопродуктів. Зокрема це вже відбувається, оскільки частина трейдерів збільшила обсяги поставок з Білорусі на заміну литовському ресурсу і це є вкрай негативним для енергетичної безпеки України.

Українська енергетична асоціація просить Уряд розглянути зазначену проблематику та вжити заходів для збалансування ринку нафтопродуктів України та зупинити критичне нарощування обсягів імпорту з країн щодо яких існують загрози військового вторгнення.